Пенсійна пісня України
КІРА ГОЛУБНИЧА
От і починається в Україні пенсійна реформа, про яку говорили так довго і так багато, що вона майже перетворилася на міф чи нездійсненну казку. Але - здійснилось. З першого січня країна почне жити за новими правилами.
І найперше з них - пенсію треба заробляти. Тобто розмір її для кожної людини залежатиме від розміру внесків, які ця людина протягом всього трудового життя сплачувала до Пенсійного фонду. Цей принцип може викликати сміх у нормальної цивілізованої людини - відкрили, мовляв, Америку, хіба ж може бути інакше? Може. Те, що творилося в Україні з пенсіями, інакше як дикунством назвати не можна. Бо саме пенсії ділили наше суспільство на “чорних” та “білих”.
Що заробиш, те й отримаєш
“Чорні” - це ті, котрим призначали пенсію за основним законом про пенсійне забезпечення. І заробляв ти три тисячі гривень чи триста - на старості літ всі діставали майже однаково - 140-150 гривень. Тобто найвища пенсія для “чорних” обмежена - 30 % від середньої по країні заробітної плати і ні копійки більше. Це при тому, що середня зарплата в нас, як відомо, ледь-ледь перелізла через межу бідності. Тож літні пересічні українці гірко жартували - мовляв, вийшли на лебедину пісню. Для “білих” було 18 додаткових пенсійних законів: для суддів та прокурорів один, для народних депутатів - другий, для держслужбовців - третій, для науковців - четвертий... Розміри були чи не найстрашнішою таємницею. Та й зараз, власне, ця інформація не дуже розголошується. Ось, наприклад, розкопали журналісти, що десь в Луганській області якийсь громадянин отримує пенсію в 19 тисяч гривень. Але на пряме запитання: за яким законом йому стільки дали, відповіді так і не прозвучало. Високі чиновники, як то кажуть, не підтвердили, але й не спростували цю інформацію.
- Сьогодні, - сказала на одному із семінарів заступник міністра праці та соціальної політики Олена Гаряча, - призначаємо пенсії по 6 тисяч гривень із зарплати у 2 тисячі. - І додала: з першого січня такого не буде.
За її словами, для всіх тепер однаковий порядок нарахування пенсії, а саме - твій власний заробіток помножений на коефіцієнт трудового стажу. Пропрацював двадцять років - коефіцієнт 20 %, сорок - 40 %. Скажімо, людина зі стажем 40 років при зарплаті 1600 гривень отримуватиме пенсію 640 гривні. Однак треба враховувати, що існує визначена законом верхня межа заробітку, з якого платяться пенсійні внески. Вона щороку переглядається Верховною Радою. На сьогодні це - 2660 гривень. Тож найбільша нова пенсія становитиме 1064 гривні.
Щодо тих пенсій, які були призначені раніше, то вони зараз переглядаються за таким же підходом. Робота ця надзвичайно копітка, адже були зарплати і в радянських карбованцях, і в купонах, була гіпер-інфляція... Як розібратися з усім цим? Фахівці обрали таку формулу: за основу береться коефіцієнт заробітної плати (співвідношення заробітку, з якого призначалася пенсія, до середньої зарплати по країні за той же період) та коефіцієнт трудового стажу.

- Тобто, - каже міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв, - пенсії будуть диференційовані, тож ті, хто все життя пропрацював і мав гарні заробітки, тепер отримуватимуть гарну пенсію.
І загалом після перерахунку, як вважають фахівці, на виплату нових сум Пенсійному фонду потрібно буде грошей на 25 відсотків більше. Кошти ці вже є. Але проблема в іншому. Політики й чиновники чи заради популізму, чи через власну некомпетентність трактували ці 25 % перед народом так: “Пенсії в середньому зростуть на чверть!” Тож кожна бабуся, і кожен дідусь в Україні вже почали собі думати, що ж вони куплять на додані гроші. А з цих великих народних очікувань може вийти велике розчарування, яке, дуже побоюються тепер ті ж політики, призведе до соціального струсу.
Бо, як виявляється, у шести мільйонів з нинішніх 14-ти мільйонів літніх людей пенсія після перерахунку скоріше за все не підвищиться! Більше того - її розрахункова сума може бути навіть меншою, ніж зараз (це, до речі, свідчить про те, скільки людей у нас працювало за мізерні гроші). Правда, в такому випадку закон забороняє платити менше, і жодна пенсія насправді меншою не стане. Навіть та луганська - 19 тисяч на місяць, також. Але! Всі подібні понаднормові пенсії будуть відтепер виплачуватися не з Пенсійного фонду, а з державного бюджету. Цей нюанс соціальної справедливості навіть назвали спеціальним терміном - розмежування виплат. Тож законодавці та чиновники, які понавидумували свого часу закони про великі “білі” пенсії, тепер мають замислитись, де дістати додаткові гроші. На наступний рік, до речі, кошти на розмежування в держбюджеті вже передбачили.
А надії на те, що розміри вже призначених пенсій будуть щороку індексуватися відповідно до росту середньої заробітної плати, треба поки що відкласти. Таке справді передбачено законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, але це положення почне діяти лише з 2005 року.
Для тих, хто випав із системи
Що ж до тих, хто свою пенсію ще тільки заробляє, то для них є три цікаві новини. Перша стосується трьох мільйонів підприємців, які працюють на єдиному податку і нині не сплачують внесків до Пенсійного фонду, тобто геть випали із системи соціального захисту. Реформа повертає їх у цю систему. З нового року вони теж платитимуть щомісяця 90 гривень фіксованого пенсійного внеску.
Друге нововведення - для тих українських громадян, які виїхали на заробітки за кордон і не можуть, таким чином, розраховувати на українську пенсію. Відтепер вони мають право звернутися до місцевого (там, де вони жили) відділення Пенсійного фонду, написати заяву і теж платити внески (якого розміру, то вже їм самим визначатись), а відтак на старості літ отримувати українську пенсію. Це буде такий собі легіон “добровільних” пенсіонерів. До речі, за останніми даними, за кордоном працює 7 мільйонів українців.
Третє. Можна з власної волі підвищити собі пенсійний вік - і держава це стимулює. Так, якщо людина виходить на пенсію пізніше, ніж це передбачено законодавством, то пенсія збільшується на певний відсоток. Причому, чим пізніше людина виходить на пенсію, тим відчутніша добавка. Скажімо, п’ять додаткових років роботи збільшать розмір пенсії на третину, а десять років - майже вдвічі.
Потурбуйся про себе сам
У 2007 році збираються почати й другий етап загальнодержавної пенсійної реформи - запровадження накопичувальної системи. Це значить, що частина (але не більше 7 %) щомісячних пенсійних внесків кожного громадянина буде спрямовуватися до спеціального фонду, який інвестуватиме ці кошти в українську економіку, а інвестиційні прибутки дадуть змогу збільшувати майбутні пенсійні виплати.
Щоправда, першим поколінням, яке колись там, можливо, відчує плоди і переваги накопичувальної системи, стане нинішня молодь - кому за двадцять-тридцять. Лише їх в обов’язковому порядку і підключать до накопичувальної системи. Бо за законом, такий вид пенсійного страхування передбачений для тих, кому на момент введення цієї системи залишиться до пенсії не менше 20 років. А кому не менше десяти, дадуть право вибору: хочеш - плати накопичувальні внески, а не хочеш, то й не треба. Бо воно й зрозуміло - за десять-п’ятнадцять років по інвестиціях багато не накапає.
Тепер щодо третього рівня пенсійної реформи - недержавних накопичувальних фондів. Збирати таким чином гроші на старість можна вже й зараз. І в Україні рекламується немало різних систем недержавного пенсійного страхування. Але фахівці-фінансисти оцінюють їх без оптимізму.
- Мене насторожує агресивна реклама, - сказав з цього приводу Андрій Рибальченко, директор департаменту Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг. - Досвід підказує: те, що найбільше і найактивніше рекламується, не є кращим.
Пані Гаряча була набагато відвертіша, і на запитання, які з цих фондів надійніші, прямо сказала:
- Навіть голову собі не треба ламати. Сьогодні немає жодного недержавного фонду, який би відповідав вимогам законодавства про пенсійну реформу.
До речі: за даними Держкомстату так званих недержавних фондів пенсійного страхування налічується 38, за даними податківців - 58, а за інформацією Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг - аж 100. Але реально працює близько 25-30. Мабуть, такі статистичні розбіжності теж багато про що свідчать.
Отже, справжнє недержавне пенсійне страхування - теж поки що справа майбутнього.
